Часом компанія може надати вам двомовний зовнішньоекономічний договір. Це може пояснюватись тим, що компанія є нерезидентом. Обов’язково підписуйте лише ті контракти, умови яких вам цілком зрозумілі. А для цього далі пройдемось по структурі договору.

Предмет договору

Предмет визначає суть співпраці між замовником та виконавцем. Власне, у ньому визначається специфікація послуг, які будуть надаватись у рамках конкретного договору. Перевіряйте, чи відповідає визначений перелік вашим КВЕДам.

Строк надання послуг, строк дії і умови розірвання договору

У договорі може бути визначено конкретний строк надання послуг, наприклад:

«строк надання послуг за цим договором з 01.01.2021 по 31.12.2021». А ще є строк дії договору. Багато хто плутає ці поняття. Строк дії договору може бути більшим за строк надання послуг, адже може бути оплата після факту надання послуг. Часто пишуть, що строк дії договору — до фактичного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Виконавцю ж потрібно розуміти, у який конкретно строк йому потрібно надати чи надавати свої послуги.

Не менш важливим є порядок виходу з договору. Нормальною практикою є можливість одностороннього розірвання договору за умови попереднього письмового або електронного повідомлення іншої сторони. Однак, тут слід враховувати розумність і співмірність строків для такого попередження. Так, попередження за 12 місяців навряд можна вважати розумним, але такі кейси мають місце.

Наприклад, ІТ компанія, яка є резидентом Кіпру, може у контракті з ФОП виконавцем – розробником програмного забезпечення вказати, що той має повідомити її про розірвання договору як мінімум за 6 місяців, а якщо хоче раніше — нехай платить штраф у розмірі всіх платежів, які він отримав за цим договором.

Це не жарти, а реальна ситуація, і розробник, коли отримає класну пропозицію від конкурентів, вважаючи, що має повідомити свого замовника за два тижні, може засмутитись. При підписанні договору виконавець часто думає, мовляв, на практиці не все так суворо і що це просто формальність, а при реалізації договору все буде нормально. Однак, це далеко не завжди так.

Тож уважно читайте і моделюйте умови свого виходу з контракту!

Також для виконавця важливим є пункт про зобов’язання замовника оплатити всі фактично надані послуги у разі розірвання договору, незалежно від причини такого розірвання.

Порядок надання послуг

Тут слід визначити, яким чином будуть ставитись завдання та надаватись послуги.

Поширеною практикою для розробників та дизайнерів є завантаження розробленого ПЗ чи дизайн-макета на заздалегідь обумовлений у договорі ресурс (сховище чи репозитарій даних). У той час як, наприклад, менеджер з продажів чи рекрутер, завантажує звіт про надані послуги у певний таск-менеджер чи надсилає його замовнику електронною поштою.

Окремої уваги розробників заслуговує пункт про тестовий період, протягом якого замовник тестує ПЗ на наявність дефектів. У разі виявлення таких — повертає на доопрацювання.

Важливо, аби контракт передбачав конкретні, наскільки це можливо, критерії якості послуг та обмеження по кількості безкоштовних ітерацій (якщо це актуально). Часто замовники прописують собі право не оплачувати послуги після чергового виявлення дефекту, тому слід розуміти це до того, як починати співпрацю.

В цілому, для виконавця важливо зрозуміти, коли та як встановлюється факт належного надання послуг. У випадку конфлікту щодо якості / строків, це буде одним з ключових моментів.

Права та обов’язки

Правам виконавця повинні відповідати кореспондуючі обов’язки замовника. І навпаки. Наприклад, праву виконавця не розпочинати надання послуг, якщо замовник не надав доступ до ПЗ та іншу інформацію, необхідну для надання послуг, кореспондує обов’язок замовника надати виконавцю такий доступ та інформацію.

Цим розділом також може бути визначено право виконавця залучати третіх осіб (субпідрядників) для надання послуг і умови такого залучення (потрібно узгоджувати чи ні?).

Право розробника і дизайнера використовувати створені ним шматки коду чи інші об’єкти інтелектуальної власності з метою поповнення портфоліо дуже допоможе йому у пошуку майбутніх замовників.

Оплата

Існує декілька моделей оплати. Найпоширенішими є Time & Material та Fixed price. Часто прописують вартість за годину надання послуг, а в інвойсі за місяць фіксується кількість таких ефективних годин.

Визначення конкретного порядку, коли виконавець виставляє рахунок і яким є строк для здійснення оплати замовником, суттєво полегшить життя у подальшій співпраці.

Часто виконавець може виконувати декілька завдань одночасно, а тому невиконання одного з них не повинно звільняти замовника від оплати інших.

Маркетологам при підписанні контракту важливо розуміти порядок відшкодування затрат на платну рекламу: як будуть надаватись кошти? Чи будуть передані логіни / паролі до рекламних акаунтів, які буде поповнювати замовник?

Якщо вашими з компанією домовленостями передбачена виплата бонусу, наприклад, у разі виконання KPI, то доцільно відобразити їх у договорі також.

Права інтелектуальної власності

Важливим аспектом у контексті прав інтелектуальної власності є момент їх передачі. У ваших інтересах, аби права на створені в рамках договору об’єкти передавались з моменту оплати, а не моменту їх створення.

Особливо це стосується розробників і дизайнерів. Це може слугувати додатковим захистом від ризику і права передати, і без оплати залишитись. Хоча на практиці, скоріше за все, вам запропонують передачу цих прав з моменту створення відповідних об’єктів і це не є критичним моментом. Іноді щодо копірайту вимагають мільйон гарантій під ризик штрафів. Мовляв: «ти автор, гарантуй та підписуйся під можливі штрафи». У цьому випадку виконавець може сказати: «ок – гарантую, але відповідати буду по закону».

NDA

NDA (Non-disclosure agreement) або ж угода про нерозголошення конфіденційної інформації може укладатись окремо від договору про надання послуг або ж бути включеною у нього як окремий розділ.

Тут важливо розуміти, яка саме інформація вважається конфіденційною і який строк дії пункту про нерозголошення. Оптимальним є строк дії договору і 1-2 роки після його припинення чи розірвання.

Те, що всіх лякає, — штрафи за порушення конфіденційності. Вони можуть бути передбачені поруч з умовами про конфіденційність або ж у статті про відповідальність. Загалом штрафи — нормальна практика, але їх розмір має бути адекватним. Тому пильнуйте, аби на замовник не прописав штраф на всі гроші світу. Знову ж таки, доцільно для себе буде змоделювати ситуацію, за якої такі штрафи можуть виникнути і оцінити її вірогідність.

NCA

Ще один ключовий момент договору — NCA (Non-compete agreement) або ж угода про неконкуренцію, уникнення конфлікту інтересів. Як і NDA, NCA може бути безпосередньо у договорі або укладений окремо. Його суть полягає в обмеженні права виконавця конкурувати зі замовником під час строку дії договору (пам’ятаємо різницю між строком надання послуг та строком дії договору) та після припинення їх співпраці. Іншими словами, передбачає заборону виконавцю здійснювати певну діяльність на певній території.

І тут справді варто бути обачним. Ви могли десь чути, що NCA в Україні не діє. Справді, судова практика з цього питання доволі суперечлива. Але потрібно зважати, що до вашого контракту може застосовуватись право іншої країни (якщо у вас договір з компанією-нерезидентом), де застосування NCA дозволено і чітко регламентовано. Тому не погоджуйтесь на неадекватні штрафи і детально читайте всі умови.

Підписувати з думкою: «воно все рівно не працює» — погана ідея. Якщо замовник все ж наполягає, тоді доцільно: а) постаратися звузити об’єм. Наприклад, вказати конкретний перелік компаній, яким ви не можете надавати послуги; б) зменшити строк дії неконкуренції до строку надання послуг.

Відповідальність

Окрім узгодження розмірів штрафів, доцільно буде прописати обмеження відповідальності виконавця вартістю його послуг за 1 календарний місяць.

А положення про те, що у будь-якому випадку упущена вигода не відшкодовується, не дасть замовнику можливості розширити межі вашої відповідальності до абстрактних категорій.

Додатковою гарантією своєчасної оплати може бути штраф за порушення умов оплати замовником, але навряд замовник на таке погодиться.

Чек-лист замість підсумків

Перед тим, як підписувати контракт з ІТ-компанією обов’язково зверніть увагу на:

Специфікацію послуг (відповідність КВЕДам);
Порядок виходу з контракту (строк попередження у разі одностороннього розірвання);
Порядок надання послуг (де ставляться завдання і куди направляти результати, і, що важливо, що саме визначає факт належного надання послуг);
Порядок оплати (дати, суми і валюта);
Момент передачі авторських прав та можливість використовувати роботи в портфоліо (створення відповідних об’єктів чи їх оплата);
Обмеження за NDA та NCA (вплив на можливість приймати інші потенційно цікаві пропозиції а також хвалитись в п’ятницю в барі роботою в рамках крутого проєкту);
Відповідальність (штрафи, обмеження відповідальності).

Тому читайте контракти уважно і впевнено обговорюйте умови комфортної співпраці!

Зоряна Матюшенко IT юрист у Legal IT Group https://legalitgroup.com/